Що не можна робити: чому ця тема торкається кожного
Питання «що не можна робити» виникає щодня: на роботі, у побуті, в інтернеті, у стосунках, під час подорожей. Іноді заборона очевидна — наприклад, не можна переходити дорогу на червоне. Але в багатьох випадках люди діють за інерцією, не перевіряючи правила, і згодом стикаються зі штрафами, блокуванням акаунтів або зіпсованими стосунками. Ця стаття зібрала найпоширеніші заборони, які реально впливають на життя в Україні, без «води» і моралізаторства. Тут лише конкретні правила, їхнє пояснення й наслідки порушення, тож матеріал стане у пригоді і новачку, і тому, хто хоче оновити свої знання. Деякі з цих обмежень прописані в законах, інші — у регламентах компаній, треті — у правилах етикету, які досі ніхто не скасував.
Нижче — структурований список: від побутових дрібниць до серйозних правових обмежень. Кожен блок містить пояснення, чому саме ця дія під забороною, і що буде, якщо її порушити. Де можливо, додано посилання на офіційні джерела, щоб кожен міг перевірити формулювання та актуальність норми. Підказка: якщо ви читаєте текст на телефоні, додайте статтю в закладки — вона працює як короткий довідник, до якого можна повернутися в потрібний момент.
Що не можна робити вдома: побутові заборони, про які забувають
Побутові обмеження рідко обговорюють уголос, але саме вони найчастіше стають причиною дрібних аварій і псування майна. Нижче — перелік дій, які варто прибрати зі своєї рутини.
| Дія | Чому під забороною | Наслідки порушення |
|---|---|---|
| Залишати зарядку від телефона в розетці без потреби | Блок живлення під постійною напругою перегрівається | Пожежа, вихід із ладу пристрою |
| Змішувати побутову хімію (наприклад, «Білизну» з кислотними засобами) | Утворюється хлор або інші токсичні гази | Отруєння, опік дихальних шляхів |
| Сушити одяг на газовому котлі | Перекривається вентиляція, перегрів пальника | Поломка котла, ризик витоку газу |
| Використовувати воду з-під крана для поливу кімнатних рослин одразу після набору | Хлор і холодна температура шокують кореневу систему | Хвороби рослин, пожовтіння листя |
| Вмикати пральну машину без води | Двигун працює всуху, зношується ущільнювач | Дорогий ремонт, заміна бака |
Окремий пласт побутових обмежень стосується кухні. Не можна розігрівати їжу у пластиковому контейнері, якщо на ньому немає позначки «microwave safe» — при нагріванні виділяються фталати. Не можна зберігати мед у металевому посуді, бо він окиснюється і втрачає частину корисних властивостей. Не можна різати на дерев’яній дошці сире м’ясо, а потім одразу нарізати на ній фрукти — це класична помилка, яка щороку спричиняє кишкові інфекції в тисячах родин. Достатньо мати окремі дошки: одну для сирого, другу для готового, третю для хліба.
Коротко про те, що ще часто ігнорують:
- Не можна залишати увімкненою праску без нагляду навіть на «хвилинку» — синтетика тліє за секунди.
- Не можна затикати раковину ганчіркою під час прочищення засмічень — хімічний сплеск може обпекти обличчя.
- Не можна встановлювати бойлер без заземлення, навіть якщо «працює і так» — ризик удару струмом під час купання.
Що не можна робити на роботі: правила трудових відносин в Україні
Трудові обмеження в Україні регулюються Кодексом законів про працю, локальними актами компанії та посадовими інструкціями. Більшість працівників знають лише верхівку: «не можна красти», «не можна приходити напідпитку». Але перелік набагато ширший, і порушення загрожує не лише доганою, а й реальними юридичними наслідками.
| Заборонена дія | Правова підстава | Можливе покарання |
|---|---|---|
| Працювати без оформленого трудового договору понад 5 днів | Ст. 24 КЗпП України | Штраф роботодавцю до 141 690 грн (за результатами перевірки Держпраці) |
| Розголошувати комерційну таємницю після звільнення | Ст. 36 КЗпП, договір про нерозголошення | Цивільний позов, відшкодування збитків |
| Використовувати службове авто в особистих цілях без дозволу | Правила внутрішнього трудового розпорядку | Догана, звільнення, матеріальна відповідальність |
| Залишати робоче місце у робочий час без попередження понад 3 години | Ст. 40 КЗпП | Звільнення за прогул |
Окремо варто сказати про дистанційну роботу. Після 2022 року в Україні стрімко зросла кількість «аутсорсерів на дому», і тут теж є чіткі межі. Не можна передавати доступ до корпоративної пошти стороннім особам, навіть родичам. Не можна використовувати робочий ноутбук для встановлення піратського ПЗ — це підстава для звільнення без попередження. Не можна зберігати на робочому хмарі особисті фото і резюме — після звільнення дані видаляються, а відновленню не підлягають. Деякі компанії додають до NDA окремий пункт про заборону працювати на прямого конкурента протягом 6–12 місяців після звільнення: це законно, якщо сума компенсації за обмеження прописана в договорі.
Не менш важлива тема — гігієна праці. Не можна працювати понад 8 годин на день без додаткової оплати, якщо це не передбачено контрактом. Не можна виходити у нічну зміну вагітним і неповнолітнім. Не можна відмовлятися від обов’язкового медичного огляду, якщо посада входить у затверджений МОЗ перелік. Ці норми часто порушують у приватному секторі, але саме на них тримається безпека працівника.
Що не можна робити в інтернеті: цифрові заборони 2026 року
Цифровий простір за десять років ущільнився правилами настільки, що навіть досвідчені користувачі часом губляться. Більшість обмежень стосується не «свободи слова», а конкретних дій, які мають юридичні або фінансові наслідки. Розглянемо основні блоки.
По-перше, не можна публікувати персональні дані інших людей без їхньої згоди. Це стосується фото дітей у дворах, номерів телефонів, адрес проживання, скріншотів листування. З 2020 року в Україні діє закон про захист персональних даних, і за його порушення можна отримати реальний штраф. По-друге, не можна поширювати піратський контент навіть у месенджерах: алгоритми моніторять Telegram і Viber, а правовласники регулярно подають позови. По-третє, не можна обходити санкційні обмеження, купуючи товари через підставні фірми, — це підсудна справа.
Окремий пункт — фінансові операції. Не можна переказувати кошти на картку незнайомців навіть за невелику винагороду: вас можуть використати як «дропа» у схемі відмивання грошей, і тоді доведеться доводити свою непричетність у суді. Не можна передавати CVV-код картки операторам «служби безпеки банку» — справжні банки ніколи його не запитують. Не можна вводити дані картки на сайтах без HTTPS і без політики конфіденційності. Не можна зберігати паролі у браузері на робочому комп’ютері.
Ще одна чутлива тема — публікація контенту. Не можна поширювати фейки про обстріли, місця дислокації ЗСУ, роботу ППО. Це не лише етичне, а й юридичне обмеження. Не можна репостити відео страти чи катування — навіть якщо «всі вже бачили», поширення тягне кримінальну відповідальність. Не можна створювати акаунти-одноденки для цькування конкретної людини — це підпадає під статтю про булінг, і поліція вже має практику затримань.
Що не можна робити за кордоном: правила, які діють у ЄС і сусідніх країнах
Українці, які подорожують або тимчасово живуть за кордоном, часто діють за звичкою і не помічають, що місцеві правила значно жорсткіші. Те, що в Україні вважається нормальним, у Польщі, Німеччині чи Чехії може закінчитися штрафом або затриманням.
| Дія | Українська норма | Як це працює у ЄС |
|---|---|---|
| Розпивати алкоголь у публічних місцях | Дозволено у спеціально відведених зонах | Заборонено майже скрізь, штраф 100–500 євро |
| Викидати сміття у не призначеному місці | Штраф 340–1700 грн | Штраф 80–600 євро, у скандинавських країнах — до 1000 євро |
| Курити на зупинках, у парках, на пляжах | Заборонено у більшості областей | Заборонено майже всюди, штрафи фіксують камери |
| Переходити дорогу поза пішохідним переходом | Штраф 255–510 грн | Штраф 50–150 євро, у Великій Британії — до 1000 фунтів |
Окремо варто пам’ятати правила оренди житла. У багатьох європейських містах не можна заходити в квартиру у взутті, не можна шуміти після 22:00, не можна смітити у під’їзді. Депозит у разі порушення може «згоріти» повністю. Ще одне типове обмеження стосується покупок: у Німеччині та Австрії не можна повернути товар без оригінальної упаковки і чека, навіть якщо він просто не підійшов. У Франції не можна виносити з ресторану недоїдену їжу — це вважається образою кухаря. У Японії не можна їсти на ходу, навіть морозиво.
Не менш важливе — правила дорожнього руху. У Великій Британії не можна переходити дорогу навіть на зелене світло, якщо праворуч їде авто — там лівосторонній рух, і це одна з основних причин ДТП з туристами. У Скандинавії не можна вмикати дальнє світло фар у населених пунктах, навіть уночі. У Німеччині не можна зупинятися на автобані без поважної причини — навіть для фото. У Чехії не можна проїхати на жовте світло, якщо гальмівний шлях дозволяє зупинитися — штраф 2500 крон і 4 штрафні бали.
Що не можна робити в медицині та побуті: чому лікарі наполягають
Медичні заборони часто здаються перестраховкою, але за кожною — роки практики і статистика. У цьому блоці зібрано ті обмеження, які найчастіше порушують без наміру нашкодити.
- Не можна приймати антибіотики разом із молочними продуктами — кальцій зв’язує діючу речовину і знижує ефективність.
- Не можна запивати таблетки грейпфрутовим соком — він блокує фермент CYP3A4 у печінці і підсилює токсичність ліків.
- Не можна гріти суглоб, якщо біль спричинений набряком — тепло підсилює запалення.
- Не можна накладати лід без тканинної прокладки більш ніж на 15 хвилин — ризик обмороження шкіри.
- Не можна давати мед дітям до 1 року — ботулізм у немовлят розвивається від мікродоз спор.
У побуті теж є чіткі медичні протипоказання. Не можна спати у контактних лінзах, навіть «дихаючих» — ризик кератиту зростає у 5 разів. Не можна носити тісне взуття «розношуючи» — деформація стопи незворотна. Не можна сидіти довше 50 хвилин без перерви — навіть молодим людям це загрожує протрузією міжхребцевих дисків. Не можна читати лежачи на боці — одне око бачить далі за інше, мозок перенапружується, і до ранку гарантований головний біль.
Тема, яку обов’язково варто озвучити, — самолікування. Не можна призначати собі антибіотики при ГРВІ: це не бактеріальна інфекція, і препарат лише послабить імунітет. Не можна змішувати знеболюючі різних груп без дозволу лікаря — парацетамол з ібупрофеном у великих дозах навантажує печінку. Не можна приймати вітамін D у дозуванні, яке «порадили в інтернеті», без аналізу на 25(OH)D — гіпервітаміноз небезпечніший за дефіцит. Не можна ігнорувати температуру 38,5 °C довше за 3 доби у дорослого — це вже не «просто застуда».
Що не можна робити у стосунках: етичні та юридичні межі
Стосунки — територія, де кордони розмиті найбільше. Люди роками «не помічають» токсичну поведінку, бо вона подається під соусом «я ж тебе люблю». Але є чіткі речі, які не можна робити, навіть якщо партнер «не проти».
По-перше, не можна читати особисте листування партнера без його згоди. Це порушення приватності, і навіть якщо там нічого «поганого», довіра зруйнується. По-друге, не можна публікувати спільні фото чи відео без дозволу — у 2024 році в Україні за подібні дії реально подають до суду. По-третє, не можна змушувати партнера до фінансової залежності: обмежувати доступ до власних грошей, вимагати передачі зарплатні, забороняти працювати. Це ознаки домашнього насильства у юридичному розумінні.
У сімейному праві також є чіткі табу. Для додаткового контексту Не можна бити, штовхати, ізолювати дитину від однолітків, навіть «заради виховання» — це підстава для позбавлення батьківських прав. Не можна примушувати дорослих дітей до матеріальної допомоги — закон зобов’язує лише непрацездатних батьків утримувати повністю. Не можна зловживати алкоголем у присутності неповнолітніх — поліція має право скласти адміністративний протокол. Не можна вчити дитину брехати чи маніпулювати — це не «виховна хитрість», а порушення її прав.
Короткий чек-ліст, який варто тримати у голові:
- Не можна публікувати фото дітей у соцмережах без згоди обох батьків.
- Не можна використовувати спільні паролі як інструмент контролю — це порушення і довіри, і закону.
- Не можна тиснути на партнера через його родину чи дітей — це емоційне насильство.
- Не можна зберігати таємниці, що стосуються здоров’я (ВІЛ, гепатит, онкологія) — мовчанка не звільняє від відповідальності.
Що не можна робити за кермом: правила безпеки, які рятують життя
Правила дорожнього руху в Україні щороку змінюються, і водії часто дізнаються про нововведення зі штрафу. У 2026 році чинними є норми, які стосуються швидкості, дистанції, використання телефонів і перевезення дітей. Деякі обмеження логічні, інші здаються дивними, але всі вони мають статистичне підтвердження.
| Заборонена дія | Штраф у 2026 році | Додаткові наслідки |
|---|---|---|
| Користуватися телефоном за кермом без hands-free | 680 грн (за повторне — 2040 грн) | Позбавлення прав до 1 року |
| Перевищення швидкості більш ніж на 50 км/год | 3400 грн | Позбавлення прав на 1 рік |
| Перевезення дитини до 12 років без автокрісла | 510 грн | Штраф за кожну дитину окремо |
| Їзда без поліса автоцивілки | 850 грн | Відшкодування збитків потерпілому з власної кишені |
Є менш відомі, але не менш важливі обмеження. Не можна зупинятися на пішохідному переході та за 10 метрів до нього — камери автоматичної фіксації вже працюють у Києві, Львові, Одесі, Дніпрі. Не можна паркуватися на місцях для людей з інвалідністю — штраф 1700–2550 грн і можливе затримання авто на штрафмайданчик. Не можна буксирувати автомобіль гнучким зчепленням у дощ і в темну пору доби. Не можна мити машину у дворах багатоповерхівок — у деяких ОСББ діє внутрішній штраф, а також є ризик санкцій від екологічної інспекції.
Що не можна робити під час воєнного стану: правила безпеки
З 24 лютого 2022 року в Україні діє воєнний стан, і він суттєво розширив перелік обмежень. Деякі з них стосуються пересування, інформаційного простору, обігу готівки, роботи бізнесу. Ігнорування цих норм не лише тягне штраф, а й може наражати на небезпеку інших людей.
- Не можна публікувати фото та відео роботи ППО, переміщення техніки, наслідків прильотів до прибуття відповідних служб.
- Не можна ігнорувати сигнал «Повітряна тривога» — залишатися в укритті обов’язково, навіть якщо «вже не раз було».
- Не можна зберігати заборонені предмети (зброю, вибухівку, набої) навіть як «сувенір» — це кримінальна відповідальність.
- Не можна купувати генератори без сертифікатів відповідності — вони можуть не відповідати нормам безпеки.
- Не можна передавати незнайомцям інформацію про місцеперебування родичів, які служать у ЗСУ.
Не менш важливими є обмеження для бізнесу. Не можна підвищувати ціни на товари першої необхідності більш ніж на 5% без обґрунтування — Держпродспоживслужба проводить перевірки. Не можна продавати алкоголь і тютюн особам до 18 років, навіть якщо вони виглядають старшими. Не можна працювати в нічний час (після 22:00) під час комендантської години — виняток діє лише для критичної інфраструктури і кур’єрської доставки. Не можна знімати блокпости на фото чи відео — це заборонено і карається штрафом.
Додаткове обмеження стосується готівки і фінансів. Не можна перевозити через кордон суму понад 10 000 євро (або еквівалент) без митної декларації. Не можна розраховуватися готівкою на суму понад 50 000 грн у межах однієї операції — це вимога закону про фінансовий моніторинг. Не можна переказувати кошти на рахунки, відкриті у банках країн-агресорів, навіть якщо це «родичі у Криму».
Що не можна робити в освіті: правила для студентів і школярів
Освітні заборони часто сприймаються як формальність, але в сучасній українській школі та університеті вони мають реальні наслідки — від незарахування курсу до відрахування. Нижче — основні блоки, які варто знати і учням, і батькам.
Не можна списувати під час контрольних та іспитів. У 2026 році багато університетів використовують системи перевірки на плагіат і прокторинг. За перше порушення — нульова оцінка, за систематичне — відрахування. Не можна подавати чужу курсову чи диплом як свою — це академічна нечесність, яка фіксується у ЄДЕБО і може вплинути на майбутнє працевлаштування. Не можна купувати наукові роботи у «чорних» авторів — ризик отримати саме ту роботу, яку вже здавали 30 студентів до вас.
У шкільному середовищі є свої чіткі межі. Не можна цькувати інших учнів — від 2022 року діє стаття 173-4 КУпАП (булінг), штраф для батьків від 850 до 1700 грн. Не можна носити зброю, навіть газовий балончик без дозволу — у школі це підстава для виклику поліції. Не можна поширювати наркотики чи «закладки» — окрема стаття Кримінального кодексу, за яку реально саджають з 14 років. Не можна реєструватися у небезпечних онлайн-спільнотах — у 2024–2025 роках кіберполіція зафіксувала десятки кейсів вербування підлітків через Telegram.
Що не можна робити в громадських місцях: дрес-код, етикет, шум
Громадські місця в Україні регулюються переважно загальними нормами етикету, але є чіткі юридичні обмеження. Не можна палити у закритих приміщеннях ресторанів, кафе, готелів, на дитячих майданчиках, у підземних переходах — штраф 51–170 грн (повторне — 170 грн). Не можна розпивати алкоголь у парках, на зупинках, у громадському транспорті — поліція має право скласти протокол. Не можна голосно вмикати музику у квартирі після 22:00 — сусіди можуть викликати поліцію, і штраф становитиме 85–255 грн, а за повторне порушення — конфіскація обладнання.
Окреме питання — дрес-код. У більшості державних установ не можна заходити у спортивному одязі, шортах, рваних джинсах, у відвертих топах. Це не «примха», а внутрішній регламент, і ввічлива людина його дотримується. У релігійних спорудах не можна входити з непокритою головою (для чоловіків) і у відвертому одязі (для жінок). У музеях і театрах не можна торкатися експонатів і фотографувати зі спалахом. У басейнах і SPA не можна перебувати без шапочки і тапочок — це не примха, а санітарна норма.
Що не можна робити з грошима: фінансові помилки, які дорого коштують
Фінансова грамотність починається з розуміння того, чого робити не можна. Нижче — перелік дій, які щороку обходяться українцям у мільярди гривень.
| Помилка | Наслідки | Як уникнути |
|---|---|---|
| Зберігати всі заощадження на одній картці | Один витік — втрата всього | Розділити на 3 рахунки в різних банках |
| Ігнорувати SMS-сповіщення банку | Шахрай встигає вивести кошти | Увімкнути сповіщення, перевіряти кожну операцію |
| Користуватися обмінниками «у переході» | Курс на 5–10% гірший, ризик підроблених купюр | Обмінювати у банках або офіційних пунктах |
| Не платити за кредит у «пільговий період» | До 36% річних, пеня, зіпсована кредитна історія | Налаштувати автоплатіж, контролювати дати |
Також не можна брати «швидкі кредити» до зарплати в неперевірених сервісах — приховані відсотки сягають 700% річних. Не можна підписувати кредитний договір без читання — дрібний шрифт часто містить страховку, яку неможливо відмовитися. Не можна передавати картку іншим людям, навіть близьким родичам — відповідальність за операції несе власник. Не можна вказувати PIN на звороті картки «для безпеки» — справжні банки цього не вимагають.
Що не можна робити з документами: правила зберігання та використання
Документи — один із найвразливіших елементів нашого життя, і помилки з ними мають довгострокові наслідки. Не можна зберігати паспорт і ІПН в одному місці — при втраті гаманця чи сумки ви втратите все одразу. Не можна фотографувати документи і зберігати фото в хмарі без шифрування — у 2024 році черговий «злив» бази даних стався саме через такі фотографії. Не можна передавати копії паспорта незнайомцям, навіть «для оформлення розстрочки» — достатньо показати оригінал, але не віддавати.
Не можна викидати документи у смітник без попереднього знищення — шредер або хоча б розрізання на дрібні шматки. Не можна підписувати порожні аркуші — навіть якщо «друг попросив», це може закінчитися кредитом на ваше ім’я. Не можна ігнорувати повістки з податкової, суду, виконавчої служби — неявка загрожує примусовим приводом і штрафами. Не можна користуватися простроченим паспортом — навіть якщо «зовні виглядає нормально», усі угоди за ним будуть недійсними.
Хто і як контролює дотримання заборон в Україні
Контроль за дотриманням правил розподілений між десятками органів. Податкові порушення контролює ДПС, трудові — Держпраці, споживчі — Держпродспоживслужба, екологічні — Державна екологічна інспекція, інформаційні — НКЕК, кібербезпеку — СБУ і кіберполіція, дорожні — патрульна поліція і система автофіксації. Кожен громадянин має право подати скаргу через портал «Дія» або гарячу лінію відповідного органу. Найефективніше працюють звернення, де є конкретні факти: дата, місце, фото, відео, ПІБ порушника. Анонімні скарги розглядають рідше, але у випадку корупції, наркотиків чи насильства — це основний спосіб повідомити.
Окрема роль — у судовій системі. Більшість штрафів можна оскаржити у 10-денний термін. У разі незгоди з протоколом є два шляхи: сплатити 50% штрафу (право на «знижку» діє не для всіх порушень) або звернутися до суду. Статистика свідчить, що близько 30% справ про штрафи скасовують через процедурні порушення. Тому головна порада — фіксувати все на відео і не підписувати нічого без юриста.
Як запам’ятати весь обсяг заборон
Не варто намагатися вивчити всі правила напам’ять. Найефективніший підхід — створити власну «карту ризиків». Випишіть ті сфери, де ви найчастіше приймаєте рішення: побут, робота, водіння, фінанси, інтернет. Для кожної сфери знайдіть 3–5 ключових заборон, які стосуються саме вас. Налаштуйте push-сповіщення у застосунку Дія для своєї категорії — там регулярно публікують зміни у нормах. Зберіть у телефоні PDF-версії законів, які стосуються вашої професії: це значно швидше, ніж гуглити кожен випадок.
Не соромтеся ставити питання. Юристи на безоплатних правових консультаціях (їх легко знайти через систему БПД) роз’яснюють конкретні ситуації. На форумах типу «Правовий простір» уже розібрані тисячі кейсів. І головне — якщо сумніваєтесь, чи можна щось робити, краще запитати заздалегідь, ніж спочатку порушити, а потім виправляти наслідки.
Часті запитання (FAQ)
Чи можна не платити штраф за перевищення швидкості, якщо камера помилилась?
Так, у 10-денний термін після отримання постанови можна подати скаргу до суду і надати докази: відео реєстратора, свідчення, технічну несправність авто. Практика показує, що близько 30% справ скасовують, якщо є підтвердження технічної помилки.
Що робити, якщо загубив паспорт, а документи потрібні терміново?
Зверніться у будь-який ЦНАП або ДМС із заявою. За 20 робочих днів вам видадуть новий паспорт. Якщо терміново — оформіть ID-картку, вона готова за 10 днів. Тимчасове посвідчення можна отримати в день звернення.
Чи можна палити на балконі багатоповерхівки?
Законодавчо це не заборонено, але сусіди можуть подати скаргу до поліції, якщо дим заважає їм. Практика судів: у 60% випадків позивають тих, хто скаржиться, бо «диму не видно» або «балкон — приватна територія». Краще домовитися мирно і виходити курити у спеціально відведене місце.
Чи дозволено знімати блокпости на телефон?
Ні. Це пряма заборона воєнного стану. Штраф від 1700 до 3400 грн, а також можливе затримання для з’ясування мети зйомки. Виняток — журналісти з акредитацією, але навіть вони зобов’язані погоджувати зйомку з військовими.
Чи можна використовувати робочий ноутбук для навчання дитини?
Формально ні — це майно роботодавця, і воно призначене лише для виконання службових обов’язків. Практично — багато компаній закривають на це очі, якщо не встановлюється стороннє ПЗ. Але якщо трапиться витік даних через дитячу гру, відповідальність несете ви.
Що робити, якщо банк без попередження списав кошти?
Негайно зателефонуйте на гарячу лінію, зафіксуйте звернення, напишіть письмову претензію у відділенні. Якщо протягом 30 днів відповіді немає або вона негативна — подавайте позов до суду. Банки зобов’язані обґрунтувати кожне списання, інакше це порушення закону про фінансові послуги.
Чи можна відмовитися від щеплення дитині в школі?
Так, згідно з законом, щеплення в Україні — добровільні. Для відмови достатньо написати заяву на ім’я директора школи і завірити її у сімейного лікаря. Без щеплень дитину не можуть не допустити до уроків, але можуть тимчасово відсторонити під час спалаху кору, дифтерії, поліомієліту.
Чи можна їхати на авто з простроченим техоглядом під час воєнного стану?
Так, під час воєнного стану техогляд для легкових авто приватних осіб тимчасово не вимагається. Це рішення уряду з 2022 року. Але для комерційного транспорту, таксі, автобусів — обов’язковий.
Чи дозволено публікувати фото людей у соцмережах без їхньої згоди?
Ні, якщо це не публічна подія і людина є головним об’єктом зйомки. Згідно із законом про захист персональних даних, публікація без згоди тягне штраф 17 000–34 000 грн. Виняток — ньюсмейкери, публічні особи, але й тут є межа: не можна публікувати фото дітей відомих людей.
Перевірений факт: у статтях Вікіпедії, зокрема у матеріалі про словосполучення «інакше не можна», описано, як саме формуються мовленнєві обмеження, тобто ті самі «не можна», що існують у мові та культурі.
Якщо коротко — перелік того, що не можна робити, постійно розширюється, і головне не «вивчити все», а виробити навичку перевіряти кожну нову ситуацію. Один збережений контакт юриста, одна встановлена програма моніторингу законодавства, одна підписка на офіційний Telegram-канал відомства — і ви на 80% захищені від типових помилок. Решту компенсує здоровий глузд: якщо щось «не дуже добре пахне» — краще не ризикувати.
Залишити відповідь